Тернистий шлях Днипра

Від Кам"янського,до Кодака,
Хитаючись як той гуляка,
Що йде від шинкаря до двору-
Не рівний шлях Дніпра в цю пору

Там правий берег на граніті,
Підводний Дніпр долає кряж,
Від Карнаухівки степної,
До самих до порогів аж

Глибока та широкоплинна,
Ріка кусає камню щит,
А він ніяк не піддаеться-
Тож треба шлях новий робить

І омиваючи твердиню,
Вода біжить у інший бік-
До Запоріжжя,де пороги,
Розділять на струмки потік

Колись галери та човни,
Тягали берегом козаки,
Тепер громада Дніпрогесу,
Пороги затягла на дно ріки

А біля Таромського-плавні,
Орільський заповідник є,
Про річку,що в Європі краща,
Усім уяву він дає

Тече Дніпро у море синє,
Тепер пороги не мина,
А все це диво неземнеє,
Природа Україні віддала

Любіть і Ви Дніпро-Славуту,
Та бережіть його скарби,
Дає життя він нам з тобою,
Не стало б нас,він зник,якби

Низенько поклонись Славуті,
Одною долею ми скуті,
Святились всі його водою,
Він батько рідний нам з тобою

 початок липня 2020 року