Здравствуй, маленькая Я!
Привіт маленька Я,
Коли була дитинкою,
Любила хліб скоринкою,
Була прудкою, дзвінкою,
Гучніше солов'я.
Так хочеться вернутися
В дитинство хоч на мить,
Щоб трішечки позбутися,
Того, від чого мучися,
Без болю щоб проснутися,
Й не знати, як болить.
Туди, де із надіями
Вставала зранку я,
І лагідними хвилями
Неначе птиця з крилами
Летіла я за мріями,
Несла мене земля.
Який би день не став,
Чи то в четвер, чи в середу,
Повільно час спливав,
Ніхто не поспішав,
Усюди все встигав
І все було попереду...
Ішло усе повільно,
І час не пролітав,
І дихалося вільно,
Під наглядом під пильним,
І хто до чого схильний -
У школі вчитель знав.
Було усе цікаво,
Хапали ми знання,
Нам завжди було мало,
Питань завжди хватало,
Копили їх, тримали...
Такою була й я.
Нічого не змінилося,
Питань багато є,
Що й досі ще лишилися,
От відповіді снилися б,
Помилуй, Боже й змилуйся,
Розшир знання моє.
Багато хочу знати я,
Мій Боже, це ж не гріх?
З усіх джерел черпати,
Великий досвід мати,
Пристойно подолати
Твердючих знань горіх.
Привіт маленька дівчинка
Із купою питань.
Така я є і нині,
Хоч трішечки в рутині...
Та всеж така ж картина -
Бажаю нових знань.
Як кажуть мудрі люди:
"Живи вік і вік вчись"
А ще найліпше буде,
Як й в самоті, й на людях
Ти з Господом усюди,
За все йому молись)))))
09.02.2020 г.
(фотокартинка для накладання тексту, знайдена в інтернеті)
Свидетельство о публикации №120071905250