Не дивись...
Там похмуре і втомлене небо
Там немає того, чого хочеш
І чого, так безумно шукаєш.
Не дивись, як я плачу, страдаю
Мої руки туманом повиті...
Моє серце — під небом вмирає
Мої очі смутком залиті.
Не дивись, бо вже часу немає
Я крокую, на свою Голгофу
Вітер сльози мої розплітає
Не забудь мене..."ПРОШУ"
Свидетельство о публикации №120071707193
СПАСИБО, Мишенька за Творчество...
твои строки волнуют...
обнимаю
Фаина Мухамадеева 23.07.2020 20:41 Заявить о нарушении