Улітає пташеня з гніздечка
Улітає мабуть назавжди
Так голубить її рідна ненька
Почекай трішки доню!Не йди!
В тих краях на великих просторах
Як живеться? Не знаєш сама
Не українські там сяють зорі
І душа простір не сприймає
Сумуватиму за тобою
Моя лебідонько чарівна
Ти ясна моя світла зоря!
Ти єдина! На світі одна!
Почекаю. Відчинеш фіртку
Зайдеш в хату, що край села
Обійму я. Заплачу гірко
Дочекалась! Моє пташеня!
Дочекалась!
© Copyright: Валентина Вересоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120071602509
Свидетельство о публикации №120071602509
Рецензии