...А пахощі доріг - то запахи буття.
В місцях затримуєшся ненадовго,
й знов осідає пилом на твоє взуття
новітня несподівана дорога.
У кожного шляху свій власний аромат:
гірчить полином чи солодша кров'ю,
то приголомшує з потужністю гармат,
то обіймає з щирою любов'ю.
У кожного шляху склад неповторний свій:
рухливі камінці, тінь, подорожник,
і птаха певний спів, і обрис хмар живий,
і, звісно, запах, іншим не тотожній.
Приймаєш примхи долі - то прийми і це,
як подарунок, вирок або спадок:
дощем чи полум'ям путь дихає в лице,-
такий вже вище стверджений порядок.
Пахощi дорiг
© Copyright: Серез, 2020
Свидетельство о публикации №120071407437
Свидетельство о публикации №120071407437
Рецензии