Кожний бажає, великого щастя,
жити заможно, у злагоді й мирі,
не ради наживи, чи може користі
десь там на планеті, чи там у просторі.
І розійшлися ми мов вівці серед степу,
і розбрелися ми по матінці землі,
інші лишилися в селі, а ті пішли в нардепи,
а ті у поле працювати, від зорі та до зорі.
Ось так і я, лишився того Степу,
яким його назвали в ті часи,
він залишався із часів Совдепу,
Далекий Степ, немов краплинка від роси.
Укр. 1з час1в Совдепу
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120071406498
Свидетельство о публикации №120071406498
Рецензии
