Рiдних, ДушI й Краю! - У подвIйнiм Громадянствi...

Й жодним чином не заочних-ЗАгадОЧНИХ!! — Незадовго до попереднього відлучення від портальської цицьки, вiтав із Днем Незалежности Неньку й Рiдних Її Дiтей; саме цими (власними, та Олени Степової) рядками:
~~~~~~~~
                небесновідмита,
                волошковоквіта...
                не руш мову жита!!!

                на бЕрезі неба,
                при самій землі, —
                не чув я, а знаю...

                на бЕрезі неба,
                з життя ув імлі, —
                на промінь стікаю...

                для всенького роду
                в нім знАйдете згоду, —
                з найвищого мита...

                й волошковоквіту,
                небесновідмиту, —
                чи й мову, — спів жита...

                поміж землі й небес,
                наскрізь лайна й чудес, —
                Б’є Світла Прибій...

                Своє домиває,
                Собі добирає, —
                то хто ж Йому Свій???
~~~~~~~~

                Окуповані міста чекають на тебе, Україно!
У місті темно!
Ні старому, ні малому не раді.
Камуфльовані Діди Морози ведуть на плацу паради.
"Ать-два!"- командує генерал у папасі.
-Це наші?
-Ні, дитинко, це все ще не наші!
Наші прийдуть, то будуть світлі, як світло.
Стрункі, як тополі,
Як янголи будуть привітні.
Зупинять "ГРАДи", задують жерла "Акацій"…
-Ми будемо вдома? Не будемо мови стидатись?
А місто, його відбудують солдати?
- Напевно, вони ж бо не звикли стріляти.
Вони ж були вчора лікар, вчитель та вчений.
Прийшов "руський мир",
Зробив з них героїв арени.
А з нас сіреньких, маленьких мишок.
Тихіше, дитинко, давай розмовляти тихіше.
Ти ж знаєш, за стінкою, там де сусіди,
Тепер "ополченці",
Товчуться в квартирі діда.
Старого, того, що був щедрий на ласку,
Цукерки давав,
В неділю розказував казки.
Немає у нас діда…

-Поїхав?
-Так, люба, далеко!
Нехай його душу на крилах колишуть лелеки.
Спи, мила, нехай тобі сниться, щось гарне.
-Веселка?
-Так, весела веселка у травні.
-І мир, мамо, мир!
Хай мир мені швидше насниться,
його принесуть нам блакитньо-жовті жар-птиці,
веселі, з піснями,
з щедрівками, мамо, з козою,
з Різдвяною зіркою, що діти несуть над собою.
Пісні най лунають, у тому, у нашому мирі,
Наш кіт не загине, і дід знову вийде з квартири,
І більше не буде на вікнах отих перехрестів,
Й родзинки у тісті,
Мені посміхнуться похрестні,
Я більше не буду свої оченята ховати…
Мамо, а руськіе люди, вони позбирають гармати?

Луганськ, Ровеньки, Довжанськ, Сорокіно, Хрустальне, Лутугіно, інші окуповані міста чекають на тебе, Україно!
~~~~~~~~

"Братерським" же окупантам та "нашим" юдам — вічного життя у пеклі: бо тут вже й смерти...
А задля луни навіть у цій атмосфері — з відгуків на «Вiтаю Неньку З Рiдними Дiтьми!» (Юрий Зозуля):

Сльози застилають очі, душа болить, як же болить...
Будьмо живі і здорові, і миру там де гради і гармати, щоб були живі син і мати...
Лида Скрипка   27.08.2017 00:32

Слава Україні!
Юрію, вітаю Вас з Днем Незалежності!
Дуже гарні рядки! Теплі, болючі, пронизливі... рідні.
..
Спи, донечко, спи, ангелятко,
Вже скоро повернеться татко
Із миром в руках, — в подарунок!
На щічку тобі поцілунок
Від тата одержиш гарячий...
Що? Доню, чтого ти?... Ти плачеш?.................
Дай слізки зітру з твого личка:
Сьогодні вплітала в косички
Ланів золотих ніжне сяйво
І неба блакить незвичайну
Стрічками... щоб ти посміхалась,
І татом-героєм пишалась.
Вже скоро затихнуть тут громи,
А ми заживемо в хоромі
Щасливо і тихо, як в Раї...
Нас більше ніщо не злякає...............
Неперевершено!
В кожнім рядку почувається рука справжнього майстра.
Щиро і сердечно дякую Вам, Юрію, за Поезію!
З теплом душі, Марійка.
Мария Тоцкая   26.08.2017 21:34

~~~~~~~~
Доречно додати, що ми святкуємо й День Соборности України (переговори про возз'єднання УНР та ЗУНР велися з моменту утворення цих республік у 1917-1918 роках. А 22 січня 1919 року, рівно через рік після підписання IV універсала Центральної Ради про незалежність УНР, у Києві було урочисто проголошено Акт Злуки західних та наддніпрянських українських земель).

Та наростаючим підсумком, Ненечко, Братове й Посестри, — БУДЬМО!....