Подалі, до степу,
Й кричати, кричати.
Про те,що боліло,
Неможливо сказати.
Подалі, до лісу,
Від сотень людей.
Відлюдником стати
Простіше за все.
Поближче б до сонця,
До вітру й проміння.
Он там, за віконцем,
Вже небо синіє.
За обрієм сяють
Малесенькі зорі.
Можливо, щось знають,
Про мою долю.
Подалi, до степу...
© Copyright: Юлия Ипатенко, 2020
Свидетельство о публикации №120071307321
Свидетельство о публикации №120071307321
Рецензии