Як плітка хутором бреду.
Пряду розкутими очима:
Не диво — небо на виду.
Ні краю небу,ні почину.
Під небом — Істина і я.
Понад оці, побіжні хати
Моя, сердешна коліЯ,
Натугу змушена тримати.
Мій зАдум бавився, було...
Дива сьогодні,що й казати:
Не те, що хутір на три хати,
Кудись поділось і село.
Пропажа
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120071102490
Свидетельство о публикации №120071102490
Рецензии