Сонце, сонце,
засвітилось знову в небі сонце,
і зігріло променяями, все моє село,
я дивлюсь на сонце у віконце
де дитинство все моє пройшло.
Те село весь час я памятаю,
і ставок і верби край села,
чисте поле з лісосмугами без краю,
та черешню, що в саду цвіла.
В лісосмузі дикі обрикоси,
червоніють влітку при дорозі,
а підходе осінь, знову роси
без кінця на землю опадають.
Бджоли ще літають за нектаром
до осінніх та останніх квітів,
А Залітко в степ жене отару
в гадках про наступне тепле літо
Укр. А Зал1тко в степ жене отару
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120071101765
Свидетельство о публикации №120071101765
Рецензии
