Знову сонце встає,
Відо сну прокидається місто.
Знову серце моє
Посміхається дню променисто.
Старобільськ, Старобільськ,
Мені радо всміхаються зорі.
Старобільськ, Старобільськ,
Відкриваєш ти далі прозорі.
Щось святе в тобі є.
Тут в вікно заглядала калина,
Тут дитинство моє
Проростало з коріння родини.
Між людей-трударів
Ціну хлібу пізнав я зарано,
Тут і юність зустрів,
У життя звідси рушив незнане.
Тільки де б я не був
І на роки намотував втому –
Звідки йшов – не забув,
Знов і знов повертався додому.
Старобільськ, Старобільськ,
Мені радо всміхаються зорі.
Старобільськ, Старобільськ,
Відкриваєш ти далі прозорі.
Мiй Старобiльськ
© Copyright: Анатолий Павленко, 2020
Свидетельство о публикации №120071003414
Свидетельство о публикации №120071003414
Рецензии
Дуже приємно, що вірш сподобався. ВСІЛЯКИХ ВАМ ГАРАЗДІВ!
Анатолий Павленко 11.07.2020 08:17 Заявить о нарушении
Анатолий Павленко 11.07.2020 08:17 Заявить о нарушении