Пастораль лiта

Ніжна пасторалька літечка...
Плачуть маки край доріг,
В споришах доріжка. Річечка
Лине лагідно до ніг,

Поспішати, мчати, маятись?  -
Метушню лікує час.
До іконки - і покаятись:
-- Господи помилуй нас!

Вечір розсипає вогники,
Тиша, спокій, благодать...
Ми у ній, неначе в човнику.
Прожили - а  що згадать?

Доросли до щирих спогадів
І до тихих одкровень.
Розумієм, навіть, з погляду..
Ніжність, тиша. Нітелень....


Рецензии
Чудесно, Валечка!
Так нежно, так трогательно...
Льётся строчек благодать.

Любви и нежности твоему сердечку, милая сестричка!
Обнимаю тебя, родная, с восхищением и с Любовью.

Шувалова Татьяна Григорьевна   30.07.2020 22:01     Заявить о нарушении
Спасибо, милая Танюша! Дорогая моя прости, что не отзываюсь, долго молчу...Я редко тут бываю.
Обнимаю тебя, любя! Береги тебя Христос!

Валентина Козачук   17.08.2020 09:47   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.