Непрактичн сть-10

У військах черговий призов -
Закосити вряд чи вдасться.
Плоскостопіє чи шиза -
Всі захисники-обранці.

Та в одного із солдатів -
Любляча й багата матір
Вирішила все віддати,
Щоб не скривдили дитяті.

Під крило турботи взяти,
Тільки б хлопця оминула -
Найжортскіша з автократій,
Що хребти, як цвяхи гнула.

Бо життя - найбільша цінність,
Скільки б не взяли на лапу,
Не солдати грають в війни, -
Хабарі і бюрократи.

Бо життя - найбільша цінність,
Хай одне на тисяч інших,
В котрих родичі забідні,
Щоб патетикою втішить.

Бо життя - найбільша цінність,
Варте захисту мужчини,
Клятви жде собі на вірність,
А не вірність Батьківщині.

Бо життя - найбільша цінність,
Хто не здатен захистити -
Те, що в нього є безцінним,
Як він призваний служити.

Тож, як завжди, йшлось про суму,
Й парубок - виходить з строю,
Життя картами тасує -
Чи купюрами - порою.

- Да, красиво - кожен з вбитих
Давав шану материзні,
Щоб могла б так захистити
Всіх захисників Вітчизни.