Чиясь душа згубилась серед душ,
Отримав Всесвіт клич про допомогу.
І волю Господа боючися порушити,
Здається, Янгол уже вирушив в дорогу.
Не знаєм, де загубимся, впадем,
Та той, хто вірить в Бога - ним хранимий.
Багато чого робим - навзаєм,
Насправді - ці шляхи несповідимі...
Самих себе підчас не розуміємо,
У посмішці ховаєм біль в вустах,
Вважаємо себе із нею сильними.
Та почуття - як у люстерку на очах!
25.01.2020 р.
Чиясь душа згубилась...
© Copyright: Татиана Максимова, 2020
Свидетельство о публикации №120070700572
Свидетельство о публикации №120070700572
Рецензии