Я мандрую між щастям та смутком,
Проживаючи весни і зими
Між невдачею і здобутком,
Між світами… Своїми? Чужими?
Я хворію від суму душею…
Щастя мить- я одужую знову.
Та легкою не йду стезею,
Від невдач не шукаючи схову.
Я старію між смутком та щастям
В лабіринтах примхливої долі,
Між молИтвами та причастям,
Між свободою й днями неволі.
Я вмираю між щастям та смутком,
Розрізаючи навпіл світанки,
Як зів’ялого листя жмУток,
Як щасливих романів останки.
Знов народжуюсь в різних століттях ,
Знов на шальках то щастя, то горе,
З них вплітаю в долю суцвіття,
Залишаючи слід неповторний.
Мiж щастям та смутком
© Copyright: Валерия Стальцова, 2020
Свидетельство о публикации №120070702066
Свидетельство о публикации №120070702066
Рецензии
