На старих пожовклих фото,
Де сімя у три рядочки -
Не бракує ідіота,
Що псує вид фотозодчим.
Не без виродка в сімействі -
Скажуть ті, що держать стяг -
Що немов зразки пігмейства
Розмістились на стільцях.
Миле прощення сестринське -
Прочитається в жіноцтва,
Що при погляді із близька -
Є гидливості свідоцтвом.
Що візьмеш - його навчали,
Всім сімейством, та без толку,
Потім всі - не помічали,
Серце бючи на осколки.
Він десь скраю - в півобличчя
Розмістився - очі в землю,
Поза рамками величчя -
Чи сидить, чи просто дремле.
Бідний родич - хто до нього
Прислухався за життя?
Пусте місце - що і ноги,
Можна витерти й взуття.
Вже нема в живих нікого -
Залишилась тільки память,
Але думка - що небога
Був правий - у серце ранить.
Якби ж знали, що й до чого -
Шанували б за життя.
Горе мертвому й живому -
Лиш знаття, якби знаття!!!
Фото-3
© Copyright: Хохол Хохотович, 2020
Свидетельство о публикации №120070503758
Свидетельство о публикации №120070503758
Рецензии