На світлині - миле личко,
Дівчинка - пухкенкі щічки,
Вона знає, що їй личить,
І квітує, наче чічка.
Погляд, завчений для фото,
І усмішка - грає вміло,
Не дівча - а чисте злото,
Що в шкатулці почорніло.
Пальчик, вивчена постава,
Локон грає в випадковість,
Дівча, наче на виставі,
Презентує винятковість.
Й де вона навчилась флірту
У свої чотири рочки,
Де спіймала свою зірку
У сімї, чи у садочку?
Вихователька на святі
Дала чітко зрозуміти.
Що чим краще в дівча плаття,
Тим любязніші привіти.
Чи матуся - перед татком
Вихилялась та навчила -
Правильно і вміло стати,
Щоб подобатись мужчинам.
Чи собачка на подвірї -
Вночі пізно, як вовк, вила.
Та за миску супу - вміло
На двох лапах веселила.
Та дівча в чотири знало -
За любов й солодку вату
Треба вміти себе вдало
Й вигідно презентувати.
Фото-2
© Copyright: Хохол Хохотович, 2020
Свидетельство о публикации №120070503243
Свидетельство о публикации №120070503243
Рецензии