Світає...Вже зашарівся горизонт.
Рожевий відблиск запалив схід неба і скоро диск покотиться у вічний свій похід.
І знову день прийде в життя,-
Старий як світ, новий бо все як вперше. Все буде як завжди,
Світанок, день і вечір ,а потім ніч закриє цей потік. Щоб ранком знову все пішло як завше.
А поки сонце не зійшло, дивлюсь в вікно . Ще сірий ранок, розписує кулісами світанок і все мовчить
бо у дрімоті,- В ранкових сутінках
Моя земля ще спить. А я чаруюсь
Тишею й чекаю коли вона загомонить. Така чарівна в сні моя земля, - Хай спить,нехай відпочиває.
Бо знову бігти їй пекельний марафон в незрозуміле щось, що у тумані.
На свiтанку
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120070409079
Свидетельство о публикации №120070409079
Рецензии