Татусю

Хотілося б сьогодні привітати
Із твоїм днем, татусю, а тому,
Сідаю вже не вперше написати
Листа на небо. Як там у раю?

Не знаю вже про що і написати,
Та й думаю, що зверху ти нас бачиш.
А бачив, на землі всі люди в масках?
А в небі Бог також із болем плаче?

Нажаль, не зрозуміли ми уроку.
Напевно Бог хотів нас об'єднати,
Увівши карантин лиш на півроку,
А люди вже почали нарікати.

Скажи, а він затягнеться надовго?
Чи вернеться ще все на своє місце?
Про що тепер просити нам у Бога?
Ми стали, як невдячні песимісти...

А я тепер одна в своїй кімнаті,
Дорослі всі. І з дому, як лелеки:
Надійка вже була у білім платті,
А Юрчик за кордоном десь далеко.

Чомусь до болю серце защеміло,
Не звикла я до довгої розлуки.
Семенко, як і ти колись, умілий,
І кажуть, що він майстер на всі руки.

А Олічка весь тиждень на роботі,
Так сумно і незвично якось вдома.
Не можем дочекатися суботи,
Де світла атмосфера нам знайома.

А хочеш, ми сьогодні заспіваєм,
Всі разом "Одно средство есть -молитва"?
А ти до нас у гості завітаєш
І скажеш: "Як же виросли ви, діти!"

А знаєш, ти із мамкою найкращі
Бо кажуть "Які дружні діти в Дусі!"
Напевно з подарунків цей найкращий.
До зустрічі. Люблю. Привіт бабусі.