Бiль душi

Я кричу – бо у серці надривно
Ніжність плаче, тобою забута.
Гіркота від кохання – так дивно,
І душа у кайдани закута.

ПереГорну ті дні, де кохала,
Не судилось приборкати хвилю,
Хай завжди світло буде в дзеркалах,
І схід сонця світанку дасть силу.


Рецензии