О ковчеге и о зое... укр

ПРО КОВЧЕГ
          і про Зою ...

Якби задрімала Либідь,
А Кий загуляв з Десною,
А Щека пригріла б Прип'ять,
То Хорив би викрав... Зою...

Хоча би заради селфі...
У човні - на мить крутую!
Клічко б з'їв каштан пошерхлий! (((
І все засадив би... в тую...

Щелепа відпала б живо.
І "перли" перло б зі змістом...
Бо то було б справді - диво!
В ковчезі - селфі над містом.

А туя та - дні і ночі
Росла би, немов щириця.
І мабуть в Березоточах
Була би у нас столиця.

Бо місце, до болю - рідне,
Де зачіски верби мочать
Й купальські літають відьми.
Й ще водяться - такі очі!

Якщо десь по над Лубнами
Мітлою майнуло з кручі,
То, знайте, - не в інстаграмі, -
Сулою ковчег летючий

Злетів. Бо з'явився строгий
З роботи і чистив пушку
Конкретний один Серьога,
Що пишні любив галушки...

Та хай би вже теж галушок
Наїлись,
А ще - вдавились
Всі ті, що продали душі!
А ті, хто платив - вселились.

Й нехай би,  на новосілля
Дівчата б усі  припхались.
Та в віллі тій захмеліли,
Та в туях Клічку попались...

За лісом - Березотча.
І Хорив за мить - з братами.
І Зоя мерщій - мітлою.
І вже на столі - сто грамів!

Всього лиш хвилина лету,
І все те шкварчить, парує.
- По дарницьки, Вам - котлету?
Чи може щось по фен-шую?
*****
А зранку б поглянув Київ
В ковчег.
Де всміхалось троє
Братів...
І вдивлялась Либідь
У слід,
Що пропах мітлою...


ВК ХерСон 3 липня 2020

Зою,  з ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!
ЩАСТИ ТОБІ, СОНЕЧКО!;