Днiпр не реве

                "Реве та стогне
                Дніпр широкий,
                Сердитий вітер завива,
                Додолу верби гне високі
                Горами хвилю підійма"   
                Т.Шевченко.



На одном из каналов  в You Tube, просмотрела ролики местных блогеров,

об украинской глубинке... Родина моя!!!

Моей многострадальной колыбели, я посвящаю эту зарисовку...

Зов детства...Зов мечты...Боль...Вера в душе...



Дніпр не реве, він тільки стогне,

розклавши крила берегів.

Їх ошаленно топчуть ноги,

своїх та інших ворогів.


"В садках вишневих, біля хати",

нема хрущів, які гудуть...

Заплакані, в хустинках мати,

заробітчан в віконцях ждуть.


Своя земля їх кличе, кличе,

свої садки всі в бур'яні...

Чужа земля прибутки зиче,-

там всі купаються в вині...


І стогне Дніпр по Україні,

від болю в'януть береги,

а сиві хмари в небі синім,

немов, покинуті стоги.