вольный перевод с украинского
стиха Василя Симоненко
"Розвели нас дороги похмурі"
Развели нас дороги смурные.
Жалость с горечью прочь отошли.
Иногда лишь в печали глухие
из-за грани являешься ты.
Иногда лишь во многоголосьи,
в суете поездов и авто
вспыхнут волосы, словно колосья,
вижу взгляд серых глаз и пальто.
Василь Симоненко
Розвели нас дороги похмурі
І немає жалю й гіркоти,
Тільки часом у тихій зажурі
Випливаєш з-за обрію ти.
Тільки часом у многоголоссі
В суєті поїздів і авто
Спалахне твоє біле волосся,
Сірі очі і каре пальто.
Развели нас дороги смурные - Василь Симоненко
© Copyright: Серж Конфон 3, 2020
Свидетельство о публикации №120062807850
Свидетельство о публикации №120062807850
Рецензии