Я птахом в небо відпускаю
Свої думки,
Вони повернуться до мене
В слова, рядки.
Нехай поринуть в синій простір,
В широкий світ,
Де мрії обіймають ранок
Де є політ.
Можливо те, що у віршах - рядки протесту,
Межа для відступу в житті, німого жесту,
Шукати істину в вині немає сенсу,
В химери тіло зодягли - омана цензу.
Хай сніг розтане навесні
В чисті струмОчки,
Нам доля напряде з ниток
Щастя жмутОчки.
Минуть ті дні, коли в думках
Лиш пустотА,
Душа воскресне, заговорить німотА.
Я вiдпускаю птахом в небо
© Copyright: Валерия Стальцова, 2020
Свидетельство о публикации №120062403157
Свидетельство о публикации №120062403157
Рецензии
