Люблю перед грозою час
Після полуденної спеки.
Коли гілки танцюють з вітром джаз,
І грому рокіт чується далекий.
Вже вітер вихром пил несе,
І хмари чорні плинуть низько.
А блискавиця враз освітить все,
І гряне грім над нами близько-близько.
Враз тиша задзвенить навкруг,
Немов блаженство зійде з раю...
Неначе все живе сховалося за пруг,
Й нас на оновлення благословляє.
Знов блискавка сяйнула враз,
Осяюючи синім світлом,
І знову сполох! Двічі, водночас,
І знов гілки хитнулись сильним вітром.
А грім, неначе нехотя,
Десь вдалині, розкатим тріском
Все набирався сили відбиття,
І грянув поряд, зовсім зблизька.
І знову тиша. Лиш на мить!
Бо зразу дощ полився в зливі.
Зібрався у струмки, шумить, біжить,
В калюжах бульбашки з'явилися грайливі...
Люблю після грози я час!
Все свіже, вимите, красиве.
І верховіття вже танцює вальс,
І стало все принадне і звабливе.
Свидетельство о публикации №120062209764
Галина Зырянова 11.09.2020 03:59 Заявить о нарушении
Дякую, що читаєте...
І що подобаэться!
Мені лестить, що тут є кому читати українською.
З теплом і усмішкою, Людмила
Людмила Татур 11.09.2020 17:03 Заявить о нарушении