Кожен має свої власно замкнені грати,
Ті що стримують нас від якоїсь мети.
Для одного це сором - хто про нього що скаже,
А для когось можливо "недосказаність" слів.
А мені дуже складно розуміти моменти
Коли - де - що потрібно в житті говорить.
Ще невпевненість в собі та важливість для інших,
Заважають мені досягати мети.
Як зламати окови саморобного замку?
Чи можливо якось подолати себе.
Знаю я стає краще коли хтось в мене вірить
То можливо і іншим це дозволить "спастись"...
Ми бажаємо бути для інших "святими"
Та соромимось власних характеру рис.
Але річ в тім для кого ти дійсно важливий,
Він твої "негаразди" також буде любить.
Кожен мае свои власно замкнени грати
© Copyright: Владимир Васильцов, 2020
Свидетельство о публикации №120062100239
Свидетельство о публикации №120062100239
Рецензии