Я обдурив тебе і більше не прийду,
Бо іншу покохав - кажу відкрито.
Живи собі. І господарство до ладУ
Сама. Бо треба якось далі жити...
Пробач ти випадкову ту образу,
Не думав не гадав, а тут таке...
Я навіть зрозумів це не відразу
З'явилось звідки почуття таке легке.
Кульбаби обступили, сиве військо,
Здивовані, навіщо ж тут лежу?
Бо вдома кава під бальзам латвійський
І лист коханій в мережУ...
Нафарбувавши спиртом очі,
Зненавидиш Ти нашу ту весну.
Думки у сон так неохоче
Затягнуть займану до сну...
Mors
© Copyright: Пётр Троян, 2020
Свидетельство о публикации №120062001242
Свидетельство о публикации №120062001242
Рецензии
