Коли на скронях сивина з'явилась...
Та зморщечки посіли у очей...
Згадай мене. І камінь той з плечей...
Спаде...спаде. І усмішка явилась.
Нехай тобі щастить в твоїм житті.
Не буде болі,та самотність кане.
А також заживають швидко рани...
А щастя та удача...як влиті.
У чаші серця,-на життя все стане.
І горя щоб не бачив в воротті.
Нехай тепер нахлине знову спокій.
За все життя. За вчинки. Помилки.
Хай опадуть як з вишеньки квітки...
Та у житті не буде хай омани.
Лиш спогади та мрії хай літа...
І пам'ять твоє серце зігріває.
Бо ж інколи і не таке буває...
Занадто ж бо ця істина проста...
Є вірним той...хто вірного кохає.
(Понкратова.О.В.)
За вчинки
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120061809309
Свидетельство о публикации №120061809309
Рецензии