Трамвай

               
 Ви торкнулись моєї руки у лютому сніжному.               
 І різниця у віці не стала тоді перепоною.               
 Вже на часі був вихід весни поетичної.               
 Ви порадили "Чай із рядків бергамота".               
 Я під руку тримала Вас, була захищена.               
 Мені було спокійно, ніби льоду нема.       
 Моє серце було Вашим світом насичене.               
 Народились, як ніжність, мої почуття.               
 І тоді мені сильно хотілось продовження.               
 Я писала вірші під диктовку думок.               
 І кохання моє лиш на щирість помножено.               
 Той трамвай сплутав долю зими і зірок.               
 Почуття не згасають, коли вони справжні.               
 Ви - натхнення моє і моя атмосфера.               
 Я пишу, поки вірите в мене й надалі.               
 Ви для мене творець і поезії геній...               
 17. 06. 2020