Украина -перевод с украинского-

Сокращённый авторский поэтический перевод июня 2020 г., посвящается страшным событиям 16.06.2015 г. и 16.06.2016 г. по организации казни автора псевдо-судебной порослью власти Украины и России, соответственно.

Не знаю я, как далеко,
Я знаю то, как в этом крае.
Хищный палач совсем легко
Народ жестоко разрубает.

И дело здесь не в России
И не в Западе никак, -
Местный вампир имеет силу,
Держит в кровавых тех руках.

И людям деньги обещает,
Об экономике болтает,
А делом гнилью лишь воняет,
Кто мучимы, тех не спасает.

Право за деньги не купить,
Нет блюд, что связанным вкусны;
Нет чести в рабстве людям жить,
Да вот живут как кабаны,

Которых сначала кормят,
Словно те для себя растут,
А со временем заколют, -
Так граждане в стране живут.

Быстротечность - удел Украины, -
Спешат истечь её года,
Чтобы стала она руиной,
Чтобы в вечность ушла навсегда.

О государстве палачей
Потомки сожалеть не станут,
Помня страсть его к казням людей.
Бога похвалят, что разжал хват клещей,
Сгубил готового вечно ранить -
И сгинуло государство-злодей.
_________
Текст оригинального литературного произведения 18 октября 2008 г.

Не знаю я, як десь далеко,
Я знаю, як у цiм краю,
Як хижiї кати iзлегка
Народ мiй, серцю милий, б'ють.

I справа тут не у Росiї,
I не у Заходi нiяк, -
Мiсцевi упирi засiли
На землях, вмитих кров'ю у боях.

I обiцяють людям грошi,
Про економiку триндять, -
Що он вони якi хорошi, -
Та ж справи їх лайном смердять.

Право не можна за грошi купити,
I щастя не дають вони, -
Не личить вiльним в рабствi жити, -
Живуть людцi, як кабани,

Котрих добре спочатку годують,
Нiби для себе вони зростають,
А потiм, з часом, оббiлують, -
Так i люди в державi страждають.

Швидкоплинний твiй час, Україна,
Спливуть колись твої роки
I лишиться вiд тебе руїна,
I назавжди пiдеш у вiки.

Та цього дурна влада не знає,
Повилазило їй, як мiняються днi,
Як зростають i сохнуть квiти.
Людськi долi злий меч її крає,
I вiрять в оману пiдданцi дурнi,
I правду пiзнають лише їхнi дiти.

Повилазило дурням, що не згасли вогнi
"Святої iнквiзицiї" страшної,
Що незгодних карає жорстоко.
I роки не минулись страшнi
Пропаганди i кари дурної,
I сидять добрi люди за мурами глибоко.

I мордують їх нелюди злiсно,
I отрутами рiзними травлять,
I немилий вже їм бiлий свiт, -
Тодi як пiдступнi утiленi бiси
Народом стражденним пихато правлять
I є коренем всiх його бiд.

Так знущатись зi свого народу
Лише нелюд iз нелюдiв може, -
Як чинить пiдлий кат за муром кам'яним.
I немає нiкого, хто б розбив йому морду,
I якби був, то це не допоможе, -
Лише сам би вiд болю завив.

Та ж небо синє усе баче
I земля по розп'ятих болить,
Хто терпiв i хто терпить страждання, -
Настане час, i кат заплаче,
Коли прийде його розплати мить,
Й жахлива смерть урве його волання.

Вже не буде колись України,
Та буде жити її народ,
Й за минулим сльози не зронить, -
Не буде знущатись нiхто iз людини
I гiдний не буде позбавлен вигод,
Благословенна Господом та мить.