Гроза займає до душі.
Своїми темними мазками
На небі білими стрічками,
Серця ворушить краще слів...
Гулять під зливою вночі -
Немає кращої гулянки,
Коли холодні тихі каплі
Примусять думами спочить.
Коли додому весь промоклий
З дитячим щастям прибіга,
Сидиш у пледі близ вікна
Та злива змила страх запеклий.
Сидиш спокійний, без проблем.
Ніяких клякс, як чистий аркуш,
Із думки зникла темна туш,
А небо все темніш стає!
Гроза та злива - не погода.
Вони - спочинок для душі.
Усі проблеми, все собі,
А ти готов розквісти знову...
Гроза займа до душ...
© Copyright: Дмитрий Бодневич, 2020
Свидетельство о публикации №120061504980
Свидетельство о публикации №120061504980
Рецензии