***

Може...

Тихо,Тихо...Горе ходить,
В хати поглядає,
Мовчить доля,божа воля,
Що буде не знає.
Поховались по закуткам,
Вироку чекаєм,
Може й скоїться щось путнє,
Але хто ж подбає.
Сіре небо,темні хмари,
А на серці туга,
Вітер жалібно співає,
Порожнеча слуха...
А хто ж прийде,допоможе,
Хто біду розвіє?...
Лише птахи все кружляють,
Крила майоріють...
Досить всім нам бідувати,
Голови схиляти
Та свій розум дозволяти
Брудом катувати.
Час працює на нас з Вами,
Брати,сестри милі,
Коли щось не зрозуміли,
Вдача все розвіє!
Схаменеться ріднесенька
Та й на землю гляне,
Ненажерливих,брехливих
Може й менше стане.
Край свій знову покохають
Ті,що вже забули
Де матусина криничка
Та де співи чули.
Совість може повернеться
У домівки ситі,
Бо з добром,що грабували,
Довго не прожити!
Що приходить легко -
Дуже швидко й тане!
А душа поневірятись
Від зневаги стане!
Мідяк раю вжеж не купить,
Біль не зніме з серця.
Смерть та правда добре судять,
В кожного є черга!
Може тоді й вишиванки
Всі вдягнемо щиро,
Не для фарсу та гулянки,
А щоб душу гріла!
Може й діточок навчимо
Чесно працювати,
Свої думки,силу,вміння
Людям дарувати.
Бо ця сумная година
Всім нам нагадала,
Що для кожного родина?
В чому щастя стало?
Показала всім навіщо
Треба в світі жити,
Як кохати,поважати,
І чому служити!
Коли всі одразу,гуртом
Та по всьому світі
Будем шанувати розум
Та по честі жити,
То з усякою бідою,
Де б вона не сталась,
Ми упораємось вчасно,
Щоб Земля пишалась.
Розквітала час від часу,
Горе забувала,
А людяності та правди
На всіх вистачало!