Повнолуння

Я бачила на небі
Дивний знак;
Крізь хмарки,
Поруч - повний місяць
І диво – око
Неначе намальоване,широке!
Дивлюсь й не можу  відірвать очей!
Заворожив мене цей погляд!
І серденько моє заполонив
Немов криницю,
Таємницею  глибокий.
Я маю звичку,
Все життя,
Я очи в небо підіймаю.
Люблю і день і ніч!
За що? Хіба я знаю?


Рецензии