Шепот лета...

Шепіт літа крізь подих кохання,
Обійму, щоб раділа душа.
Я піду на край світу з тобою...
А в кишені пробач ні гроша....

І мене тут ніщо не турбує,
Босоніж я пройдусь по траві....
Хтось говорить мені ледве чутно,
Там де верби стоять вікові...

Бачу шлях, без вагання і смутку,
Я у серці притулок знайду,
Ніч шепоче мені невблаганно,
Я при наймі назустріч прийду...

Голос твій, чую в темряві ночі,
Кличуть зорі мене вдалечінь....
За коханням біжу навперейми...
У далекий той світ сновидінь...

 Автор Володимир Панчоха


Рецензии