Шепіт літа крізь подих кохання,
Обійму щоб раділа душа.
Я піду на край світу з тобою.
А в кишені пробач ні гроша.
І мене тут ніщо не турбує,
Босоніж я пройдусь по траві.
Хтось говорить мені ледве чутно,
Там де верби стоять вікові.
Бачу шлях без вагання і смутку,
Я у серці притулок знайду,
Ніч шепоче мені невблаганно,
Я при наймі назустріч прийду...
Голос твій чую в темряві ночі,
Кличуть зорі мене вдалечінь....
За коханням біжу навперейми...
У далекий той світ сновидінь...
Автор Володимир Панчоха
Шепот лета...
© Copyright: Владимир Панчоха, 2020
Свидетельство о публикации №120061300392
Свидетельство о публикации №120061300392
Рецензии