Після зливи, за тепла,
Свят-троянда зацвіла!
Дощ живив, а сонце гріло.
Реля виплекала вміло.
Радість Сонечка й життя…
Люде грішний, ти – дитя!
Зрозумій свої марноти.
Не чини, в чім Біг є проти.
Не втручайся у процеси,
Бо Земля, ще та принцесса.
Для балансу, для рятунку,
Ллє дощі для злоби трунку.
Омиває дощик сміло
Бруд свідомості уміло.
П’є Земля отруйні соки
Й дає цвіт людям високий.
Дає радість розуміння:
Вічність є! У ній – нетління!
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2020
13.06.2020
10: 12
м. Львів
Всі права застережені. Будь-яке використання потребує письмової згоди автора.
Життэдайна злива
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2020
Свидетельство о публикации №120061303158
Свидетельство о публикации №120061303158
Рецензии