Одиночество

Самотність

Переклад на вірш М. Ю. Лермонтова
«Одиночество»( 1830г.)

Цього життя кайдани лячно
нам у самотності тягти.
За радість – кожен буде вдячний,
та смуток – не розділиш ти.

Один я тут, як цар ефірний, -
страждань у серці – жмут тісний.
І бачу: долі лиш покірні
літа тікають, наче сни;

та, в позолоті, з кожним роком,
вертають мрію по весні;
й труна чекає одинока, -
що ж зволікати тут мені?

Ніхто не буде сльози лити, -
я впевнений ( бо так і є ),
що смерть їх може звеселити
більш, ніж народження моє…

Грудень 2019 р.

Одиночество
М.Ю. Лермонтов (1830г.)

Как страшно жизни сей оковы
Нам в одиночестве влачить.
Делить веселье – все готовы:
Никто не хочет грусть делить.

Один я здесь, как царь воздушный,
Страданья в сердце стеснены,
И вижу, как судьбе послушно,
Года уходят, будто сны;

И вновь приходят, с позлащённой,
Но той же старою мечтой,
И вижу гроб уединённый,
Он ждёт: что ж медлить над землёй?

Никто о том не сокрушится,
И будут (я уверен в том)
О смерти  больше веселиться,
Чем о рождении моём…