натюрморт
згодом ми почали забувати назви всіх речей
тінь стільця ти плутав з тінню шафи
а я повторювала що це мало статись
рано чи пізно
на нашому столі лежав місяць
ступлений мов ніж
за тінню його виднілись рани
але тільки він один з усіх речей
нагадував про наше існування
Still life
One day we started forgetting names of things
You would confuse a shadow of a chair with a shadow of a cupboard,
And I would say over and over again that it must have happened once.
We had Moon on our table,
Blunt as a knife,
Behind it there would be wounds,
And only it would remind of our existence.
(с) Анна Ютченко в перекладі Марини Чиянової
Натюрморт
© Copyright: Марина Чиянова, 2020
Свидетельство о публикации №120061104480
Свидетельство о публикации №120061104480
Рецензии
Спасибо за талантСтихи Ваши, как натюоморт.Венедикт Гринев писал на укр .языке и пел.Было бесподобно. Как и у Вас
Лариса Михнович 18.07.2020 18:09 • Заявить о нарушении
Лариса Михнович 18.07.2020 18:09 • Заявить о нарушении
