Навстречу судьбе

Іду назустріч долі я,
Хоч нелегка моя дорога,
Та окриляє шлях сім'я,
І надихає віра в Бога...

Сил додає рідна земля,
По ній я з трепетом ступаю,
Нічого кращого не знаю,
Чим ті ліси, гори, поля...

Та тім шляху чарують люди,
Що зустрічаються мені,
Вони, мов квіти навесні,
Мене оточують повсюди...

То ж не втрачаю я надії,
Що здійсню заповітні мрії,
Стане любов мені в нагоді,
Щоб обійти всі перешкоди...

09-06-20.

#ШевченкоАлександр1962


Рецензии