Навстречу судьбе
Хоч нелегка моя дорога,
Та окриляє шлях сім'я,
І надихає віра в Бога...
Сил додає рідна земля,
По ній я з трепетом ступаю,
Нічого кращого не знаю,
Чим ті ліси, гори, поля...
Та тім шляху чарують люди,
Що зустрічаються мені,
Вони, мов квіти навесні,
Мене оточують повсюди...
То ж не втрачаю я надії,
Що здійсню заповітні мрії,
Стане любов мені в нагоді,
Щоб обійти всі перешкоди...
09-06-20.
#ШевченкоАлександр1962
Свидетельство о публикации №120060907037