***
Літа, мої літа
Летять на білих крилах,
По селах і містах,
Де юності вітрила.
Огорне давній сум
За втрачене кохання,
Здіймуться хвилі дум,
Впаде сльоза остання.
Життєвий шлях складний:
Не оминути зради.
Лишився слід брудний
Від заздрощів поради.
Розбіглася рідня:
Вже не зібрати в хаті.
Примхлива метушня –
То бідні, то багаті…
З далекої пори –
Відкриті щирі очі
Сільської дітвори,
І коротенькі ночі.
08.06.2020р.
Щоденне
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2020
Свидетельство о публикации №120060905664
Свидетельство о публикации №120060905664
Рецензии