Из Василия Головецкого
Порыжеет сирень, поосыпится розовым вишня,
И черешня тихонечко снимет фату,
И под вечер весна улетит майской птицей,
И крылами помашет нам всем налету.
Горизонт золотым отпылает небесным пожаром,
Млечный Путь от него свои звёзды зажжет…
… Не осудим весну, ведь она приходила не даром,
Нет вины ее в том, что ушедшее с нами живет.
* * *
Василь Головецький
Порудіє бузок, доосиплеться вишня рожева
І черешенька зніме тихенько весільну фату,
І під вечір весна відлетить з караваном травневим,
Помахавши рукою прощально усім на льоту.
І крайнебо горітиме золотом дивної сили,
До Чумацького Шляху рясні свої зорі знесе…
…Не судімо весну, що своє, як могла, відробила
І не винна, лишаючи нам пережите усе!
Порыжеет сирень...
© Copyright: Николай Синяк, 2020
Свидетельство о публикации №120060210030
Свидетельство о публикации №120060210030
Рецензии