Я очі пам,ятаю і слова
Такою гарною була наша дорога
Чому ж спідкала нас розлучниця біда
І розійшлися ми на вік біля порогу
Лебідка біла,ти моє є божество
І на красу твою молюся я що ночі
Але ж не розумію знов на що
Від мене ти ховаєш карі очі
Ти наче зіронька яскрава і сумна
Алеж для мене як раніше не сіяє
Я пам,ятаю твої очі і слова:
"Твоя любов мене завжди лякає"-
Чому так сталось,я кохав тебе як міг
На мому серці від любові тяжки рани
А зараз на душі лише ліг сніг
Душа зірвалась прямо в небо крізь паркани
Я винен що не так тебе кохав
Ні палко,але точно до незтями
Вночі скидався ,божеволів і стогнав
Як божевільний знов скитався між мирами
час не спинити...
© Copyright: Западный, 2020
Свидетельство о публикации №120060109842
Свидетельство о публикации №120060109842
Рецензии
