Прийшов вечір.
Оголив невдачи дня.
Смутна пора.
Забути багато чого хочеться,
та пам'яті нитка
неохоче рветься...
Світ тісний і не тільки
у просторі, але й у часі.
Накриває щодня весняна
обвальна злива.
Поневіряємося Світом,
живемо, ніби той ворон -
птах давній.
Пишемо свої нотатки
не для друку,
а лише для Душі...
Напоєні сонцем
рясні промені
сідають за обрій,
та все одно,
збуджують прагнення
до кращого життя майбуття...
Прийшов вечiр...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2020
Свидетельство о публикации №120060106592
Свидетельство о публикации №120060106592
Рецензии
