Чекаю травня грози
Не знає світ жалю:
Карає спільний розум.
Ночей давно не сплю,
Чекаю травня грози.
Дощі змивають слід
Кохання та розлуки.
Зірвав червивий плід
Омріяної муки.
Зійшли слова віршем,
Як сонечко ласкаве.
Зігріли біль вогнем:
Пожежі мить – яскрава!
17.09.2009р.
Свидетельство о публикации №120053008453