пісенька вівчара
І в затишку вишневого квітіння,
в світанковій сопілці вівчара,
і, навіть, в пристрасті богослужіння,
все марно і тужливая журба.
Все промене і все знайде початок.
Облиште. Зайве, бо зі мною лиш
сурма в руках у янгелів крилатих
і до утра, гадаю, ти простиш.
Простиш мені нетяму від розлуки,
простиш веселку літньому дощу,
простиш моє кохання без цілунків,
і я тобі у відповідь прощу
такий зненацька неприязний холод,
таку пекельну вірусну весну,
всі наші дні, що розійшлись по колу,
від камінця, що кинули в Десну.
shepherd s song
© Copyright: Цветков Александр, 2020
Свидетельство о публикации №120052806553
Свидетельство о публикации №120052806553
Рецензии