Досхочу напитись

ДОСХОЧУ НАПИТИСЬ ( відповідь на вірш Григорія Васяновича )

Та це ж прекрасно, друже мій,
Що крила тії виростають,
А ти лети ними до мрій -
Душа і серце ще кохають.

А голові не завжди знать,
Чому п'янить дурман кохання,
Берись і мріять і літать
Та так, немов ця мить остання.

Дай волю, друже, почуттям,
Не бійся в них ти розтопитись,
Життя одне - собі затям...
Коханням досхочу напитись.

А в сяйві зоряних мереж,
Світись коханням без упину,
І я світитимуся теж,
У вир кохання завжди лину.

Тому нехай тремтить струна,
І ноти сипле всі кохання,
Нектар блаженства п'ю сповна,
Живе зі мною це бажання.

24. 05. 2020 р.


Рецензии