Хто сказав, що народ – це спина і коліна?
Мій народ – споконвіку незламний борець.
В нього крила міцні, його сила нетлінна.
Не слуга мовчазний – трудівник і творець!
Мій народ – це добро, працьовитість та віра,
Що споганили розпачем біль та нужда.
Вчиться він, через галас звучить його ліра,
Й у полові знаходить премудрість зерна.
Де ж його поводир, що здолає зневіру,
Що Мойсеєм-пророком вестиме народ
Й буде жити для нього, і справдить довіру,
Не для лавр, марнославства, хвали й нагород?
Хай кружляють круки, нехай брешуть лисиці,
Що народу нема, і вже близько кінець –
Він, мов Фенікс, завжди із руїн відродиться,
з теплоти наших щиро-гарячих сердець.
Це м й народ!
© Copyright: Татьяна Бонд, 2020
Свидетельство о публикации №120052206416
Свидетельство о публикации №120052206416
Рецензии
