Накрила місто ніч, як чорная ворона....
Мов хто пролив чорнил - від клюва до хвоста....
Я в цю жахливу ніч вразливо-безборонна...
Якби почати знову все з чистого листа...
Я б в новому житті купила оксамиту,
Всю гаму кольорів...крім чорного лишень...
Я б закохаюсь так, як Майстер в Маргариту...
Чи Маргарита в Майстра....щоб вмерти в один день....
Я б місто віднайшла, де ночі білі-білі,
Де чорних кольорів не знайдеться ніде...
І в час , як за вікном кружляють заметілі,
"Еспрессо" пила б в ліжку або міцний "лате"...
І танула б в обіймах, як ломтик шоколаду,
Щоб запах поцілунку -- мов дорогий парфюм...
І поцілунком тим , стирала б з губ помаду ....
І щоб любов у венах - як електричний струм...
Стікала в ранок ніч....я задріімала в млості ...
Чи наяау, чи в сні -- привиділось кіно:
Злетілось в чорну ніч вороння чорне в гості
І вщент її склювало, неначе те зерно..
Накрила мiсто нiч...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2020
Свидетельство о публикации №120052202697
Свидетельство о публикации №120052202697
Рецензии