десь

безкрилість і пустий Грааль на папері,
ні кроку в бувале,
непройдені долі стежки,
як завше, бузок звісив віти над нами,
під ними любові і слова рядки,
обійми, гіркі і солодкі,
між нами сховалася клятва, до болю мовчить,
бо крига торішнього березня скресла,
торує безслів'я, кричить
невимовно глибоко
все там,
де лежить тягарем
між ребер

08.38
20.05.2020


Рецензии