крапка, підіймаючи підборіддя,
погляд здіймає вгору до неба,
розсипається дріб'язком далеких зірок в долонях моїх мрій,
моститься,
в'є затишне кубельце,
опускає втомлені руки додолу,
опісля напише монографію
про все, як не було,
вже зачинає,
ось тільки відсміється
досхочу,
замкнеться коло,
спалахне остання саме та зірка,
погасне,
закуриться туманами в долинах,
видихне з полегшенням
з легень
забуті там легенди,
скривиться,
наче вони якісь кислі,
і впаде в сомнабулічний стан до часу,
коли зацвіте папороть,
або її тінь ляже по небу
густими клУбами
на світанку
23.19
20.05.2020
крапка мальована
© Copyright: Гелена Смилянская, 2020
Свидетельство о публикации №120052010499
Свидетельство о публикации №120052010499
Рецензии