В жуклянському лісі конвалії цвіт
Покрив усей простір дощенту
А листя зелене немов малахіт
То юності ніжні фрагменти
Нарву я конвалій великий букет
Занурюся в нього обличчям
А в лісі лунає пташиний сонет
Хитаються сосни велично
Стою мов німа у суцільній красі
Здається що все мені сниться
Розплутує вітер волосся в косі
І тане лісна багряниця
Дорога із лісу казкова така
І швидко несуть мене ноги
Тримає конвалії міцно рука
І змійкою в'ється дорога
У зелені літа втопає село
Бо травень це майже як літо
Роки пролетіли.Було це давно
Та бачу конвалії в цвіті
***
© Copyright: Виталия Корх, 2020
Свидетельство о публикации №120051909974
Свидетельство о публикации №120051909974
Рецензии